Осiннiй вальс

                Осінній бал шумить навколо.
                І будь-що-будь -- аби лиш дальше.
                І так галантно перше коло
                Кружляє лист в осіннім вальсі.
                І ми удвох -- аж руки терпнуть.
                І ланцюги бряжчать осінньо.
                Фарбує осінь очі в тепле.
                Фарбує осінь небо в синє.
                Все сокровенне, що мовчалось,
                Бездумним помахом відкрила.
                Я б ще злетіла від причалу,
                Та обпалю об тебе крила.
                Бо ти вогонь -- святий і грішний.
                (Багаті в осені зажинки!)
                Що буде завтра -- буде інше.
                А я -- лиш жінка, ніжна жінка.
                О ні, не мало -- хочу! більше.
                Слабка -- з тобою. З іншим -- сильна.
                ... Складає осінь прозу в вірші...
                ... Фарбує осінь небо в синє...


                Ілюстрація із Інтернету


             


Рецензии
Очень красивый язык, почти все слова могу понять, ибо схожи с белорусскими. И стих очень красивый. Но такой грустный, осенний...
Очень напомнило вот это по настроению:
http://www.stihi.ru/2010/08/29/5979

Евгения Шабалина-Глуховская   06.09.2010 17:35     Заявить о нарушении
Спасибо, Женя. Прочитала стих по сноске, чудесный. А мой -- давний и грустный. А сейчас вообще не пишется -- отправлена в архив. С улыбкой --

Надежда Еременко   06.09.2010 19:37   Заявить о нарушении