Це гра,це пристрасть, двоє, грають,
Арбітр - життя і правила складні,
Вони іще про це не знають
І підіймають планку в небезпечній грі.
Він йде в абанк, вона чекає,
Тайм аут і ковток текіли,
Вона на нього погляд свій кидає
А він тримається щосили.
Вона торкається його руки,
Своє руде волосся розпускає,
Мутніють в нього в голові думки
Він задуму її іще не знає.
А очі в неї сині-сині, як же так?
Побачив, захлинувся, потонув...
Серця противників забилися у такт,
І він про строгі правила забув.
Це була нічия, один-один,
Гра у кохання, хоч ляльки живі,
Все перемеле часу звичний млин,
Французи кажуть просто:се ля ві.
французи кажуть...
© Copyright: Фиолетта, 2010
Свидетельство о публикации №110083108696
Свидетельство о публикации №110083108696
Рецензии