Якби ти знав, яке в моїй душі
Палає полум’я незгасне до віршів!
Яскраве, незабутнє... Знову й знов
Писати серцем змушує любов.
Та сама, неповторна - між рядків...
Невже здивований? Ти теж її хотів!
Підтримував завжди, хоча й зникав -
Мов вільний вітер все на щось чекав…
Чогось новОго - незбагненний світ!
Приваблював цікавості політ...
Я розумію силу почуттів -
Для цього не потрібно зайвих слів.
Такою я й сама колись була,
Шукала довго і знайти змогла...
Захована та істина - в тобі!
Відкрий її для себе... вір собі!
29/08/10
Якби ти знав...
© Copyright: Сильва Яна, 2010
Свидетельство о публикации №110083008426
Свидетельство о публикации №110083008426
Рецензии