Не питай мене...

Не питай мене, чому так неймовірно,
Чом зірки на небі наче кришталеві,
Чом душа постійно кличе в інший вимір,
Тиша...І розмова наче скам'яніла...

Не питай мене, чому усе не так як завжди,
І чому все листя раптом пожовтіло...
І кудись птахи всі відлетіли...
Може осінь причаїлась.
                Я шукаю все цієї правди...

Не чекай мене. Я можу не вертатись,
Бо шукати буду правди довго довго...
Й не кажи мені будь ласочка нічого...
Я не звикла з почуттями гратись...


Рецензии
"Чом душа постійно кличе в інший вимір..." - гарні рядки! Є в них щось знайоме...

Русалка Лая   21.06.2011 07:37     Заявить о нарушении