Я пливу

Я пливу

У початку була стихія елементів,
що повязалися один з одним...
Пізніше, дуже ж пізніше,
взамодієнно і згуртувалися
в один великий загальний стрій!..
Вода була основою усього.
А грунт земельний тоді піднявся
щоб дати кольор для усього, та й
стихій природи породити, аби
вовки споміж вівцями
спокійно уміли жити!..

Так почалося існування світа
а, поряд з ним, прийшли
спокуси для мого діда --
Він Єву забажав. Прийняв її
та й трансгресором став!..
В розумінні одурманівся.
Як ракета із неба додолу впав!..
Впав... Забився... Заховався...
У скафандрі закрутився
й сам себе навіть не взав!

Пливе по морю спокійно --
часами збунтовує хвилі, ракета
що із неба впала додолу.
Мій дідусь навіть не знає
яку приніс мені долю-неволю!..
Він заснув в своїм скафандрі
а я, плаваю -- як можу,
по широкім стихійнім морю.
Десь далеко місяць сяє...
Я ж бунтуюся й чиню сваволю.

08/30/2010