Не коханням диним...

ось звідки ця впевненність безглузда
що вона гірша, ніж ти?
вона що ж - йому мука пекельна?
вони разом - їм наче радісно,
і усмішка її не глянсова...
а ти й досі лякаєшся темряви.

ось ти кажеш: "намає Бога -
він же бачив, що мені так дорого
було, а вчинив підло так
і розвів переді мною містки
і в чагарники..."
Бога, може, й немає та мало що - не гніви.
ну подумаєш, отрута в тебе в крові.
отруїлась
(закохалась).
ну так телефонуй 03.
реанімують. вилікують. призначать цілковитого спокОю.
ти замкнешся в квартирі - на вулицю ні ногою.
будешь брехати всім, що може злодій ввійти в квартиру -
а сама в кухні курити, і вішати там сокиру,
і думати: "а може, паде клята ця гільотина...
Господи, ну що ж це? ну не коханням єдиним..."

а за тиждень
вимита і свіжа
(як в романах пишуть "гарна яка, диво")
жартувати в компаніях спільних знайомих, і жар
обдає з голови до ніг
коли він із нею перетинає поріг.

і очі встеляє густий ненависни смок...