прощання-прощення

Я кохаю тебе все життя.
Ти – моя недоспівана пісня.
Я упала б з тобою в жита,
Ні про що не жаліючи після.
Я зросила б тебе, мов вода,
Я зігріла б тебе, наче сонце.
Ти -  і щастя моє, і біда,
Ти – у темряві світле віконце.
Я для тебе зречуся всіх мрій,
Я забуду родину і друзів.
Та чомусь ти не мій. Ти не мій…
Ми немов в зачарованім крузі.
Я тобі народила б дитя.
Я була б і дружина і втіха.
Я тобі присвятила б життя,
Відганяла б і горе і лихо.
Я б навчилась для тебе всього,
Я б твій сон берегла від тривоги,
Зцілувала б тебе усього, -
І долоні, і втомлені ноги.
Я б щаслива була, мов в раю,
І для тебе б  цей рай будувала.
Я б і душу згубила свою,
Якщо тіла для тебе замало.
Я тебе пригортала б щодня,
До безтями кохала б щоночі.
Я б жила, мов сліпець, навмання,
В насолоді змикаючи очі.
Ти ніколи не будеш моїм!
Задихаюсь від сорому й горя.
Ти з долонь моїх линеш, мов дим.
Ми з тобою не звернемо гори,
Не посадимо сад за вікном,
Не зустрінемо разом світанок,
Не зберемо дітей за столом,
І онуків не скличем на ганок…
Ми з тобою – це тільки міраж,
Тільки мрія, що сон мій тривожить,
Не вінчатимуть ангели нас,
І Господь у гріху не поможе.
Ти ніколи не будеш моїм!
Ти – мотив, що не склався у пісню.
Так і житимеш в світі чужим,
Нарікати кому? Та й запізно!
Я тужу, моїх крил вже нема,
Я затиснула душу в лещата,
Я лишаюся в світі сама,
Мого раю для тебе багато.
Прощавай, моє сонце, мій день…
Тільки ж… ніч не буває без ранку.
Ніч мине, як минає усе,
Я свого дочекаюсь світанку.
Свою душу очищу слізьми,
Твої ласки я змию росою.
Що ж , що разом не будемо ми,
Буде інший щасливий зі мною.
Подарую йому все оте,
Що тобі дарувати хотіла.
Хай для нього мій сад зацвіте,
Може знову проклюнуться крила.
Прощавай, обертатись не смій,
Бо і так вже обпечено душу.
Ти,- як рана, нестерпний мій біль,
Що його перетерпіти мушу.
Перетерплю, злікуюсь, зцілюсь,
Наче фенікс, з золи відродюся.
А любові своєї зречусь,
Я тебе, мій коханий, зречуся.
Буть щасливим мені обіцяй,
І не згадуй про мене лихого.
Я кохала тебе, пам’ятай,
Як в житті не кохала нікого.


Рецензии
Чудово!
Крик душі,пісня про втрачене кохання...

Генрих Качуровский   18.09.2010 07:44     Заявить о нарушении
так і було) зажило-зарубцювалося...

Наташа Сёмка   18.09.2010 10:07   Заявить о нарушении