1977 р

Пора...
Опалить сонце
золотом поля,
зігріє занімілу тишу,
яскравих зорь
розсипаних по нічному небоскиді
розтопить вуркотлива ніч...
А потім знову день настане,
І сонце знов засяє,
але уже не те...
Від холоду дрібненько
затремтить осика
і не буде чути співу
птахів та цвіркуна,
що все літо дзюркотав
у безутішності старавсь
втримати хоч трішечки тепла...
1977 р.


Рецензии