Заглянула в очей глибінь безмірну,
Побачила я в них саму себе...
Тремтить щось в серденьку чудово-дивне
І тепла хвиля плине до небес.
Ти так підріс! І ласки уникаєш.
В очах кмітливих потаємний блиск,
Програми, файли, казки не розкажеш...
Нове щось віддзеркалює твій диск.
Навчуся обнімати без обіймів.
Лиш погляд ясний, наче сонця схід,
А віченька – такі безмежно рідні!
Мужніють, хлопчику, твій стан, твій світ.
Онуковi
© Copyright: Валентина Чайковская, 2010
Свидетельство о публикации №110082801515
Свидетельство о публикации №110082801515
Рецензии