Прощаємось... Давай без сліз, як всі,-
Дивись, а за вікном, хоч і весна - дощить,
Ти плащ візьми, внизу чекає вже таксі,
Болить? Переболить, ще трохи пощемить.
Замовлено гріхи, замовлено квитки,
Ти знав, ти передбачив це іще тоді,
Казав:" Готує доля нам нові щасливіші витки",-
Нам? Ні тепер уже лише, мабуть, тобі.
Прощай навсе, це значить назавжди,
Ну, ти мене востаннє просто обійми,
Бо я ще хочу залишитися в твоїх очах, зажди,
Отак, тепер пора, ти тільки плащ візьми.
Іди, не озирайся, так, як дощ іде,
Чомусь солоні краплі на твоїх повіках,
Не повертайся, я тепер сказала все,
І світла більш не буде в наших вікнах.
Ти тiльки плащ вiзьми
© Copyright: Фиолетта, 2010
Свидетельство о публикации №110082707449
Свидетельство о публикации №110082707449
Рецензии
Не можу я проститись із коханням,
Бо це моя пісня, моє життя...
Дуже щиро... переповняють емоціі... хотілось зупинити,щоб не пійшов...
Дякую за глубину.
Щиро,
Таис Виларди 23.10.2010 23:51 • Заявить о нарушении
Бо це моя пісня, моє життя...
Дуже щиро... переповняють емоціі... хотілось зупинити,щоб не пійшов...
Дякую за глубину.
Щиро,
Таис Виларди 23.10.2010 23:51 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.