Досить...

Душа і тіло...
Серце і розум...
Переболіло...
Напевно досить.
Ти вже не снишся 
Мені ночами.
Буду молиться...
Що буде з нами?
Я чую тишу,
Вмовкає пісня...
І знов не вийшло.
Занадто пізно.
Я вслід за тобою 
Не буду вже бігти...
Сижу самотою,
А щастя ні крихти.
Прощання, зітхання...
Немає...даремно.
Було це кохання?
Не знаю, напевно...
А може ще буде?
Та ні, вже не вірю.
Я пристрасть забуду
І попіл розвію...
Сльоза моя чиста
Тепер не проллється!
Знайду своє місце,
Що Богом дається.
Тобі тільки щастя,
Повір, я бажаю.
Але в тому щасті 
Мене вже немає...
Пробач моє серце,
Пусти мою душу...
Кохання минеться...
Йти далі я мушу...


Рецензии