Сумує небо,сніг іде,
І серце смутком огортає.
Невже в світі нема ніде,
Шматочок сонечка,що сяє.
Звичайно є ,але далеко,
А серце стукає,щемить.
Самотній у небі летить лелека,
Та рідна матінка не спить.
Якось одиноко й сумно на душі,
Кому мені задати це питання?
Але все одно,тебе залишають в тишині,
А тишина крає серце од вічного питання.
Хочется,щоб сльози виринали з-під повік,
Бо погано ми все розумієм.
Не знайдеш відповіді ти навік,
Хоч і жевріє в душі надія.
А можливо і знайдеш,якщо захочеш,
Бо неможливого у світі не існує.
Тоді і радість у душі хлюпоче,
Тоді вже й серце не сумує.
Смуток
© Copyright: Калинина Алинка, 2010
Свидетельство о публикации №110082603642
Свидетельство о публикации №110082603642
Рецензии