Чарiвниця кохана моя...
Щоб слова, як веселки, - у пісні тій барвами грали,
Щоб її, як веснянку, усі над полями співали.
Чарівниця кохана моя, подаруй мені пісню...
Чарівницe кохана моя, подаруй мені річку:
Швидку річку життя, що мене розлучило з тобою.
Я знайду тебе, чуєш, за дальньою навіть горою.
Чарівниця кохана моя, подаруй мені річку...
Чарівницe кохана моя, подаруй мені ранок:
Ранок втрачених наших з тобою солодких цілунків,
Щоби серце раділо, неначе від щирих дарунків.
Чарівниця кохана моя, подаруй мені ранок...
Чарівницe кохана моя, подаруй мені стрічку,
Щоб навіки сердця наші разом могли ми зв'язати,
Щоби роки і біди її не могли розірвати.
Чарівниця кохана моя, подаруй мені стрічку...
Я тобі подарую зірки, що гуляють по небу,
Легкі хвилі на морі та радість весняного гаю,
Пісню ту, що тобі лиш одній все життя я співаю,
Зошит з віршами, що я складав все життя лиш для тебе...
Чарівниця кохана моя...............
23.08.2010. (оп.)
Автор Шмуэль Зильбер
замечательно перевёл это на русский...
У меня получилось бы хуже...
http://www.stihi.ru/2010/08/27/1271
Іллюстрація:
http://i.i.ua/photo/images/pic/8/3/4049938_d9068911.jpg
Свидетельство о публикации №110082508598
Що серце тишком позбавляє волі.
Побачення в вечірній сіножаті,
З цілунками в духмяному стодолі…
В уста, як в пелюстки, твої вростати,
Про все на світі в мить одну забути.
В мереживнім подолi заплутати,
Стрiмке колiно дотиком вiдчути…
.................................................................
... Воспоминания бросают в чудный край,
И сердце вновь трепещет, как в начале.
В степи свидание , где сенокосный Рай,
И поцелуи в пряном сеновале…
Как в лепестки медовых губ вростать,
О всём на свете вместе забывая.
И в кружевном подоле заплутать,
Волшебную коленку обнимая…
Валерий Анатольевич 2 09.06.2021 13:59 Заявить о нарушении
Замечательное стихотворение. Спасибо Вам за визит и отклик.
Светланка Шишкина 09.06.2021 14:18 Заявить о нарушении
Валерий Анатольевич 2 09.06.2021 16:57 Заявить о нарушении
Которая лишает сердце воли.
Свиданье в сенокос не описать,
И поцелуй на сене на раздолье.
В твои уста, как в лепестки врастать
И вмиг забыть про всё на белом свете
И в кружевном подоле заплутать,
Колен касаясь быстрых на рассвете.
***********************************
Духмяна ніч і всполохі зірниць,
Земля нам ліжком, покривалом небо,
По Волі Божій два життя зійшлись
І вже нам щастя іншого не треба.
Лиш ніжний дотик цих могучих рук
І бережливий довгий поцілунок
І вмить забуто все, що є навкруг
І дякую я Богу за дарунок.
Светланка Шишкина 09.06.2021 17:28 Заявить о нарушении