Павутина блищала сивим плетивом. День.
Знавісніла вологість стискала за плечі мене,
Я ішла краєм сну і боялась нових пробуджень,
Я панічно боялась хвилини, коли він мине.
Малювала учора твій профіль виразно-забутий
На віконному склі, що на місто дивилось розгублено,
А мій погляд був тільки до клена старого прикутий,
Що нагадував начебто хрест,стовбуром чорним, розрубаний.
Заховала у давні валізи зацвилі і сірі від пороху
Всі печалі і розсолоджені сплутані мрії,
Все забула і тільки у сонному теплому мороку
Я знаходжу твої недоторкані мстиві листи догорілі.
Вже врізається ранок лезом холодним у тіло. Біль.
Застигає у венах червона в"язка кров,
За вікном сипле біла крупа, як сіль,
Профіль скапує брудом із скла твій. Бачиш,знов.
Профiль на вiконному склi
© Copyright: Фиолетта, 2010
Свидетельство о публикации №110082507359
Свидетельство о публикации №110082507359
Рецензии