Марнуєш час коли пригадуєш її,
та, що поробиш коли бачиш у вісні.
Ті самі миті від яких колись
Зникала усмішка та відчувався в грудях сильний біль,
миттєво зруйнувавши світ надій,
залишивши на завжди не здійсненними
Десяток світлих, вигаданих мною мрій.
Та все одно я закричав у слід постій,
відчувши аромат чарівний твій.
Блукаючи у власній голові,
наштовхуючись на одні й ті самі думки,
я намагаюсь все ж таки до висновку прийти,
можливо ще щось зберегти,
або згоріли всі мости.
Питання часу не спіши, подумай двічі
Та зустрівшись промовчи,
не привітайся й далі йди,
чи навпаки заговори,
і з нової сторінки все почни.
Та памятай, якщо ти брешеш?
То бреши хоча б не сам собі!
У вiснi
© Copyright: Алексей Бойко 2, 2010
Свидетельство о публикации №110082504965
Свидетельство о публикации №110082504965
Рецензии