В моєму пеклі знову тихо,
Росте береза та сосна.
Прикольно у самотність диха,
Вплітаючись з небес весна.
І відблисками струменіє скло,
Скрізь краплі падають дощем.
Стремтіло серце болем змокло
І б’ється в грудях дикий щем.
Дивлюсь в майбутнє я без віри,
І без надії на любов.
Уранці відчиняю двері,
Щоб в світ себе вштовхнути знов.
В самотньому раю усе незмінно,
Неквапно плине тиха річка.
А на словах усе відмінно,
Лиш долі, швидко мрякне свічка.
Сергій Мат2010
В мо му пекл знову тихо
© Copyright: Сергей Мат, 2010
Свидетельство о публикации №110082408369
Свидетельство о публикации №110082408369
Рецензии