Тихенько борсаюсь в багнюц
Гнучкий маленький та не черв
Нехай живу не по науці
Зубами витискаю нерв
Скриплю кістками я нестерпно
Завзятий витривалий гад
Тримаюсь курсу аж руки терпнуть
Кладу вітрило круто в галс
Хай проти вітру неможливо
Простіше борсатись в багні
Та це суттєво неважливо
Бо в серці майорять вогні
І так пливу супроти течій
На повні груди дмухаю в циклон
Я потойбічні бачу речі
Та небу б'ю земний поклон
Сергій Мат2010
Свидетельство о публикации №110082408198