Як міцно духмяніє тьмяний бузок,
Коли вночі я виглядаю з лисячої нори.
І холод пестить мій хвіст о нічній порі.
Загострений я піднімаю до зірок писок,
І, на бігу, крадучись, із росяних трав
Скидаю я застиглі перлинові роси.
І раптом чує шовковий ніс лишИ*
Тремтячу у нічнім повітрі чиюсь кров.
---------------------------------------
Jaros;aw Iwaszkiewicz
Lis
Jak mocno pachn; czarne bzy,
Gdy noc; wyjrz; z lisiej nory
I nocny ch;;d pie;ci m;j chwost.
Spiczasty wznosz; do gwiazd pysk,
I, chy;kiem biegn;c, z mokrych traw
Str;cam zastyg;e krople rosy.
I czuje m;j jedwabny nos
Dr;;c; w powietrzu nocy krew.
*староукраїнський варіант "лишА". Навіть у лічилках збереглося: "Хто куна, хто лиша - хай вийде геть".
Iз Ярослава Iвашкевича. Лисиця
© Copyright: Ирина Гончарова1, 2010
Свидетельство о публикации №110082300047
Свидетельство о публикации №110082300047
Рецензии