Порожнi поети
На вітер слова,
На вітер думки,
Пуста голова,
Строка за строкою,
Дурною рукою,
Виводять,
Пташок, квіточки,
Та любов...
Порожні поети,
Крадії думок,
Крадуть все, що можна,
До себе в силок,
Крадуть у Сократа,
У Ніцше крадуть,
Під соусом власним,
За свої видають,
Із краснословієм рясним...
Порожні поети,
Без власних думок,
Порожні естети,
Вицвівший мох,
Перекрадують крадене,
Нічого свого,
Аби шось писати,
Аби лишь, тяп-ляп,
Як завжди нічого нового...
Порожні поети,
Сучасні поети,
Ви колись читали поезію?
По моєму вас,
Тільки турбує,
Лишенько власна ерекція...
Серед тисяч поетів,
Під слів простирадлом,
Важко знайти той вектор єдиний,
Серед тисяч лахміть,
І порожніх голів,
Чи є ті єдині сини України!?
Свидетельство о публикации №110082302886