Моя незабутня

В сонячних краплях весна золотава
Ніжно й тремтливо, мов пісня, звенить.
Ти від цих бликів ще кращою стала.
Ти - незабутня, й життя моє - мить.

Я доторкнуся до щічок рум*яних.
Небо - для тебе! І Всесвіт - тобі!
Ти - моє щастя! Єдина, бажана!
Йшов я без тебе: для чого, й куди?

Піснею сонця, моєю надією,
Стала, кохана! Я Бога молю,
Тільки за тебе, даровану мрією.
Серденько миле, тебе я люблю!


Рецензии
Дуже гарно написано!

Евгений Наблюдатель   23.08.2010 00:12     Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.