Наснився сон
…Щось наближалось - дивне і велике.
А я стояла, дивлячись з вікОн –
Чи то щось хибне, чи то щось привітне?...
Воно летіло прямо до вікна,
І зупинилось, дивлячись тривожно.
Мене спитало помахом крила,
Чи можна увійти?
І я сказала – Можна!
Й воно влетіло.
Сіло на щоку,
На стіл, на стелю, на підлогу, постіль…
Перетворилось в іншу – вже струнку
Небачену ніколи мною постать.
Стояла я, осліплена оцим.
Стояла постать просто біля мене.
Дивилась в очі.
І в моїй руці
Щось почало тепліти незбагненне.
Ще розум розуміти відмовлявсь.
Іще душа не знала, чи горіти.
А серце починало ніжний вальс,
Почувши музику, що ожила в повітрі…
…Я так прокинулась – на висоті.
Здається, сновидіння нескінченне:
Я досі відчуває очі ті
І дивну постать, що прийшла до мене…
11\08\2010
Свидетельство о публикации №110082105670