Зрада
Ти не моя - навіки прощавай!
Не треба, пізно вже прохать пробачень -
Кохання вмерло, всох зелений гай!
Я не бажаю більше ні хвилини
Тобі вділяти - вільна, всьому край!
Свою брехню, що ллється без упину,
Ти іншому тепер розповідай!
А я тобі так вірив, сподівався,
Що нас покличе щастя у розмай,
Не знав, дурний, що на гачок попався,
Я йду! Хоч скиглиш ти "не покидай"...
Кохання наше у багно втоптала,
До іншого втікаючи потай.
Ти моє серце у полон забрала,
Та досить, все скінчилось, повертай!
Свидетельство о публикации №110082105165