* * *
Бурхливий потік,
Сповнений силою.
Я обіймаю безмежну даль
Очей твоїх.
Чикаю замріяний.
Промені сонця танцюють, поглянь!
Коли на світанку
Я очі відкрию,
І серце, мов човен у снах ще пливе,
Так добре і гарно.
Про тебе я мрію,
І чую у виспівах птахів тебе.
Ти спиш ще, а може
Вже сонце зустріла,
А може сьогодні в краплинах дощу
Почуєш, як входить
У серце надія,
І серце всміхатися буде йому.
19 Березня 2006 р.
* * *
Бурхливий
© Copyright: Йескела Вонави, 2010
Свидетельство о публикации №110082004789
Свидетельство о публикации №110082004789
Рецензии
И не все слова понял, а завораживает будто.
Так даже вроде ясней становится, что поэзия есть таинство необъяснимое
Ашот Шаров 23.08.2010 23:35 • Заявить о нарушении
Так даже вроде ясней становится, что поэзия есть таинство необъяснимое
Ашот Шаров 23.08.2010 23:35 • Заявить о нарушении
Поэзия - она такая. Даже в русском не всегда всё понимаешь...
Йескела Вонави 24.08.2010 00:09 Заявить о нарушении
Йескела Вонави 24.08.2010 00:09 Заявить о нарушении