Хай! Я спод ванка не ваша

Хай! Я сподіванка не ваша
І з вами разом нам не бути,
Та хай вас кличуть не Наташа,
Я вас тримав...Зараз не хочу чути!

живемо усупереч собі
задля того, щоб себе здолати
в котрий раз від себе приховати
розпач, сум, журбу, печаль і біль.

А у відповідь самотній сміх
І німого вечора відлуння
І чиясь свобода безпритульна
Що у ніч сховалася від всіх...


Рецензии