Ввімкніть мені ніч,
бо інакше я збожеволію
я заплачУ своє мито
вимкніть світило-
на рубильнику 1000 вольт
велике теракотове сито
волію без нього
хай буде темно
щоб не вистрілив мій кольт.
Я торкнусь мовчАзного Космосу
розхристаною душею
я дотулюсь щокою
до пилу на моєму Місяці
а ви ж побудьте осторонь
поки я перевтілююсь
і стану такою
як сузір’я Касіопеї
народжена ним
в зимному місяці
Відчиніть мені, прошу,
шлях Чумацький
я по ньому піду
хоча ненадовго,
до речі,
я полишу свій дім чудернацький
паралонових рим
Я накину светер на плечі ,
а за мною ніхто хай не човгає
Я піду… до Тебе, мій Вічний,
всі дороги тепер , як в Рим.
Мiй дiм паралонових рим
© Copyright: Фиолетта, 2010
Свидетельство о публикации №110081907089
Свидетельство о публикации №110081907089
Рецензии