От і знову оголошено вердикт,
Знову сором дітям глянути у вічі.
Ми взяли ковток свободи у кредит,
А відсотки знову сплачувати нічим.
Продали за срібняки і мідяки,
Багатіють лихварі та адвокати.
Помаранчі до отруйного гіркі,
А шкоринки, кажуть, добрі на цукати.
І кривавіє нам неба голубінь,
В «Ще не вмерла» актуально «ЩЕ», допоки
В переможній «антикризовій» ході
Не розчує Київ Командора кроки.
15.04.2010.
Ковток свободи
© Copyright: Леся Романчук, 2010
Свидетельство о публикации №110081906503
Свидетельство о публикации №110081906503
Рецензии
Чи вистачить того ковтка свободи, що хтось дав -
На все життя?... Джерело свободи - не ззовні.
Воно у кожному. Чи є, чи немає. І нема чого просити
у когось. І нема кому дякувати. І нема кого ненавидіти...
Все - у кожнім.
Ваш В.К.
Владимир Кошкин 10.09.2010 14:36 • Заявить о нарушении
На все життя?... Джерело свободи - не ззовні.
Воно у кожному. Чи є, чи немає. І нема чого просити
у когось. І нема кому дякувати. І нема кого ненавидіти...
Все - у кожнім.
Ваш В.К.
Владимир Кошкин 10.09.2010 14:36 • Заявить о нарушении
Ой, філософе Ви наш! Маєте рацію, свободу ніхто нікому не дарує, хочеш бути вільним - будь ним.
З людиною поводяться так, як вона дозволяє із собою поводитися. Вільний внутрішньо завжди вільний, хоч би й у тюрмі.
Леся Романчук 10.09.2010 20:40 Заявить о нарушении
З людиною поводяться так, як вона дозволяє із собою поводитися. Вільний внутрішньо завжди вільний, хоч би й у тюрмі.
Леся Романчук 10.09.2010 20:40 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.