В душі нової ери горизонт
Уже видніється – прийшла наступна влада.
Змінити принципи для неї є резон,
Змістити точку опору – принада.
Вожді не визнають моїх церков,
Святині топчуть, спалюють, калічать…
Мене відштовхують від праведних ікон,
Які я створювала протягом століття.
В моїй оселі збиті вітражі,
Перефарбовані всі стіни, навіть двері
Ключі змінили. Всі такі чужі
Стовпилися, як звірі у пустелі.
Себе до болі щІпаю - не сон.
До них кричу – та тиша ловить мову.
Яка ця ера – Вепр чи Дракон?
Коли до себе повернуся знову?
І стоячи у попелі душі,
Я починаю бачити, що тіні
Мого минулого і дикі, і чужі
Вже зблідли, наче марево осіннє.
А там, де зводила свої церкви,
Згасає лава чорно-полуднева,
І виглядає з спраглої землі
Зелений затишок нової ери…
18\08\2010
Нова ера
© Copyright: Налина Вайнэ, 2010
Свидетельство о публикации №110081900238
Свидетельство о публикации №110081900238
Рецензии
ти спиш чи ні
так тяжко розгадати
буває іноді - шукаєш знак, маяк
неквапцем, обережно... та ніяк
буває cяє сам - і цей маяк Любов
бо точку опору щоб поміняти -
так треба народитись знов і знов ...
Алеся Тарле 23.08.2010 17:36 • Заявить о нарушении
так тяжко розгадати
буває іноді - шукаєш знак, маяк
неквапцем, обережно... та ніяк
буває cяє сам - і цей маяк Любов
бо точку опору щоб поміняти -
так треба народитись знов і знов ...
Алеся Тарле 23.08.2010 17:36 • Заявить о нарушении
я думаю, що можна знов
і народитись, і поринути в любов... :)
Налина Вайнэ 23.08.2010 23:13 Заявить о нарушении
і народитись, і поринути в любов... :)
Налина Вайнэ 23.08.2010 23:13 Заявить о нарушении