в душ св тить
як же складно жити,
хочеться свої вуста до неба відпустити,
всі ці речі так проймають душу,
що в очах і блиск згасає
не хочеться жити...
задаєш дивні питання
і трусяться руки
просто щось в твоїй душі,
і не так вже світить
Свидетельство о публикации №110081805587