В льна...
Здається моє серце божеволіє, а я разом із ним… ми по черзі доводимо до сказу наші думки, чи я вже розмовляю із собою, чи лише із тишею? «Божевільна?», - запитаєте ви! –«Можливо», але досі не вільна! Чому ти тримаєш мене, чому моя рука досі в твоїй. Чому ще кохаєш, запевнюючи, що все забув. Чого ти боїшся? Втратити назавжди? Можливо. Та хіба ж я колись була твоєю? Не впевнений? Розумію. Приємного мало, знаходячись поряд не розуміти чи та людина ще досі з тобою, чи вже давно живе окремим життям? Ти кажеш «ми», а я впевнена, що існують ще «я» і «ти»… Тепер вільна? Можливо, та чи насправді?
© Copyright: Анастасия Гладнева, 2010
Свидетельство о публикации №110081700978
Свидетельство о публикации №110081700978
Рецензии