чую кроки... повільно лягаю на стелю,
тамую подив,зализую рани
випити б так,щоб залишити кілька років позаду
ВИПИЛА!...і закохалась не в тій кімнаті
а що зараз маю?
..............
на тобі і зав`язати б
мені,лиш затулити небо руками
і вже хтось відніс рятувати.
Краще б в твоїй голові лунало:"кохаю..."
подряпав би стіни і тихо спускався до краю...
посвятила Ю. Вересу
© Copyright: Инна Ветермимолета, 2010
Свидетельство о публикации №110081706694
Свидетельство о публикации №110081706694
Рецензии