А може просто взяти й ризикнути?

В серпневу ніч вплітається безсоння...
Повітрю тісно...душно у кімнаті...
І мучить одна фраза  на долонях
записана... Й не відпускає спати...

"По лезу гострому ножа ходити"...
Цікаво... чи змогла б i я тепер,
Без страху і вагань переступити
Такий занижений мій больовий бар'єр?..

Ось тут,свідомість спрацювати хоче,
Як функція для захисту від болю,
Бо рани різані так довго кровоточать,
А шрами не розсмокчуться  ніколи...

...Я так боюся непомітно...за буйки..
І лінію безпеки перетнути,
Бо спокою там більше не знайти...
...А може...просто взяти й ризикнути?..

Хоча...так хочеться десь поруч тихо йти..
Куди?...не знаю...просто йти спокійно,
Не рвати дамби і не рушити мости...
Йти БЕЗКІНЕЧНО...тихо...  і НАДІЙНО....


Рецензии