А може просто взяти й ризикнути?
Повітрю тісно...душно у кімнаті...
І мучить одна фраза на долонях
записана... Й не відпускає спати...
"По лезу гострому ножа ходити"...
Цікаво... чи змогла б i я тепер,
Без страху і вагань переступити
Такий занижений мій больовий бар'єр?..
Ось тут,свідомість спрацювати хоче,
Як функція для захисту від болю,
Бо рани різані так довго кровоточать,
А шрами не розсмокчуться ніколи...
...Я так боюся непомітно...за буйки..
І лінію безпеки перетнути,
Бо спокою там більше не знайти...
...А може...просто взяти й ризикнути?..
Хоча...так хочеться десь поруч тихо йти..
Куди?...не знаю...просто йти спокійно,
Не рвати дамби і не рушити мости...
Йти БЕЗКІНЕЧНО...тихо... і НАДІЙНО....
Свидетельство о публикации №110081703737