Здавалось просто сон...
Та снився все ночами
В краплинах за вікном,
Що пролились дощами,
Той погляд проглядав
Немов благання, знаю,
У душу проникав
Та запевняв: кохаю!
І знову навмання
Запалював ті зорі,
Як тінь нового дня,
Жадані та прозорі -
Бажання і любов...
Забувши про турботи,
Бо снився знов і знов,
Запитувала: хто ти?
Чому в моєму сні
Ти як надія грієш?
Дай відповідь мені...
Почути я зумію!
- Ти знаєш все сама,
Живу в твоєму серці,
Хоч поряд ще нема...
Я - твоїх мрій озерце!
І бачу тебе в снах
Так само я, щоночі,
З усмішкою в очах
Та стан стрункий дівочий...
- Ти - мрія? Зачекай!
Без тебе заблукаю...
Зови та не зникай,
Наснися ще! Благаю!
* * *
Зустріти так хотів...
І що зустріну - знала...
Той погляд з моїх снів,
В тобі я відшукала.
12/07/10
Здавалось, просто сон...
© Copyright: Сильва Яна, 2010
Свидетельство о публикации №110081703154
Свидетельство о публикации №110081703154
Рецензии