***
Розбавлятись пивною требою,
Розговітись гіркотним солодом…
Світ наступний скалічених велетнів,
Що спожиється сонячним голодом?
Запляшковані капіляри паркові,
Відкорковане нерв охолоджений…
Змиршавіє колиска Ікарова
В розпочатих з похмільних рожениць.
Це – відчай порожнечі у пустощах,
Апогей здичавілих самотностей.
На шматті з півпараболи спущеним
Підніматися вгору запрошено.
Не судомтеся, литки титанові,
Підпираючи час безпритульний:
На плечах цей килим – альтанкою,
Джерелами – ядра замулені.
Розпочнеться клітинне розчищення,
Сп’янілі зашиються струмені.
Цей вимір – горішніми мічений –
І виграний Сином на рунах.
Розбавлятись пивною требою... укр Ольга Городецька
© Copyright: Оксия Жмгоо, 2010
Свидетельство о публикации №110081703044
Свидетельство о публикации №110081703044
Рецензии