***
Я скрипіла відчуженістю коливань
Своїх нестійких бірюзових вібрацій.
Ти – видався Майстром природних відзнак,
В мені відшліфовував пращурну грацію.
Мене відкорковував радісним Джином,
Срібну, потерту, тривку Галатею.
Від множень мене на вселенські множини
Від заздрості
Гнулись білявки-камеї
На штучних прикрасах Ліліт запашної…
Ти видався Майстром
Любові легкої.
Я скрипiла вiдчуженiстю коливань... укр Ольга Горо
© Copyright: Оксия Жмгоо, 2010
Свидетельство о публикации №110081703015
Свидетельство о публикации №110081703015
Рецензии