Ми з тобою частини єдиного цілого,
єдиного тіла,
напевно, ящірки...
Мені довелося бути хвостом –
формально,
бо ми ж все одно маємо спільні клітини.
Тобі лячно, і ти кидаєш мене,
наче дитя у пологовому будинку,
наче монетки у фонтан,
бездумно і тупо...
Мені боляче –
несправедливість:
ти заміниш собі хвоста,
але де мені взяти нове тіло?!
Знай, що я помщуся!
Одна з наших спільних клітин стане злоякісною,
роз’їдатиме тебе зсередини,
залишаючи лише шкіру для дамських гаманців.
Ти лежатимеш біля дороги,
відчуваючи сушняк
сонця, яке напередодні перебрало…
Я помщуся!
Ящiрка укр Оксана Гаджiй
© Copyright: Оксия Жмгоо, 2010
Свидетельство о публикации №110081503596
Свидетельство о публикации №110081503596
Рецензии