Наповнюючись гелієм, злітаю
У рожеву височінь –
На територію бульбашок.
Тут опиняються усі,
Що були зруйновані
Необережними рухами.
Бульбашковий рай…
Кінцівки стають прозорими,
Думки – веселими,
А в очі ніби потрапляють рожеві лінзи.
Сміюсь,
Бо я вже бульбашка –
Недовготривале щастя,
Матеріальна мрія…
Та жити серед подібних
Нецікаво!
Спускаюся до тебе,
Відображаючись в очах,
Викликаю сміх…
Необережний рух…
І я – лише частинка гелію,
Що наповнює тебе зсередини…
І як тобі?
Бульбашка укр Оксана Гаджiй
© Copyright: Оксия Жмгоо, 2010
Свидетельство о публикации №110081503548
Свидетельство о публикации №110081503548
Рецензии