Iз Ярослава Iвашкевича. Вальс Брамса

Вальс Брамса As-dur є лейттемою мого життя.
Грав був його колись для тієї, що мала повернутися, та не повернулася.
Грав був для тієї, що бував для неї негідним.
Грав і тобі – в той час, як раз і назавжди розіславсь   
біля твоїх стоп, мов понівечена нескінченність.
Граю його, в котрий раз, у грі злотокрилій, як йдеш повз мене –
з усмішкою миттєвою, що для тебе є тим, що для хмар
є віддзеркалення у воді.
А для мене є щастям безмежним.
Граю його кожного разу, коли знаю, що ти у думках від мене далеко,
коли там, десь весела та інших кохаєш,
радісна, летюча як завжди…
Саме в той час гра моя найвитонченіша. 


Jaroslaw Iwaszkiewicz
Walc Brahmsa

Walc Brahmsa As—dur jest leitmotiwem mego zycia.
Grywalem go tej, ktуra miala wrocic i nie wrocila.
Grywalem i tej dla ktorej bylem niedobry.
Gralem tobie — wowczas, gdym raz na zawsze rozeslal sie 
u twoich stop, jak podeptana nieskonczonosc.
Gram go, ilekros w grze zlotoskrzydlej musniesz mnie prze—
lotnym usmiechem, ktory dla ciebie jest tym, czym dla
oblokow nawodne odbicie.
A dla mnie jest szczeciem glebokim.
I gram go wowczas, gdy wiem, ze jestes ode mnie mysleniem
daleka, gdy jestes gdzie indziej wesola i innych kochasz
radosna, przelotna jak zwykle...
I wlasnie wtedy brzmi najdelikatniej.