перемога

Цвіте калина за вікном,
Щебечуть ластів’ята,
Шумлять гаї понад селом –
Буденні дні, мов свята.

Весна, неначе наречена,
Фатою все накрила.
А на окраїні села
Стоїть солдатськая могила.

Загинув молодий юнак,
Ворожа куля вбила.
А стільки ще таких людей
Війна захоронила!

Рука фашиста не тремтіла,
Загарбати наш край хотіла.
За кожен рік ішли бої.
Ложили голови свої

І українці, й молдовани,
Щоби позбутися навали
Тих ненажерливих катів,
Що нищили сестер й братів.

Криваві ріки краєм плили.
Та все ж таки таки зібрались сили,
Щоби піднятися на ноги
Й відчувати подих перемоги.

Ми маєм цінувати їх страждання
І нездійсненне похоронене кохання,
Яке не чуло співу солов’я,
А із полеглих не одна б створилася сімя,

Ми вдячні за мир, за цвіт і за калину,
Й за нашу неньку-Україну,
За діток тих, що народились,
Та щоби сльози в них не лились,

Щоби не було на землі сиріт
Та не зазнав війни ніколи світ.
Не6хай наш край заллється сміхом,
А всім полеглим у боях земля земля хай буде пухом.