Ми літали уві сні... я не помилився...
Збіг обставин від усіль... я не помилився...
Згинули як ті літа, що минали з вітром,
Ми літали уві сні, як маленькі діти.
Повз твою звичайну тінь,
Знову бачив світлі плями...
Я тебе любив завжди,
ти свій розум відключала...
Знов минуло почуття, ми вже більше не літаем
На очах бренить сльоза,така справжня і прозора.
Знов минуло почуття, і я знову помилився,
НА очах моїх сльоза , така справжня, але марна.
Марнi почуття
© Copyright: Евгений Бережной, 2010
Свидетельство о публикации №110081007790
Свидетельство о публикации №110081007790
Рецензии