Мороз на вулиці. Зима
Прийшла до нас, ми не чекали.
Ця найлютішою була,
Такої люди ще не знали.
Серця замерзли в шляхтичІв,
Вони визискують бідніших.
Народ не спить кількох ночів,
Щоб збагатити щасливіших.
Зимою люди помирають
Від болю, холоду, нудьги –
Поміщики тіла збирають,
Що занеслО під час пурги.
Мороз отой селян лякає,
Щасливе нівечить життя,
Мов чорт, всю душу витягає,
Забувши про своє буття.
О! Скільки вас було таких ось,
Що мовчки по снігу ішли?
Коли тепла вам так хотілось,
У в`юзі холод ви знайшли.
І морок ночі небезпечної,
І мерзлий лід, що снився вам,
У сльозах вилився сердечної
Землі, що служить ворогам.
Ліса та ниви снігом вкриті,
Селянські руки пестять їх,
Але тепер вони не ситі –
Зима жалкує все для них.
Та є такі, яких не спинять
Мороз та сніг, і жах од болі.
І мерзлі пута вони скинуть –
Зима ще не забила волі!
23.11.2000
Пригноблення
© Copyright: Ирина Милева, 2010
Свидетельство о публикации №110081002625
Свидетельство о публикации №110081002625
Рецензии