І все дійде логічного кінця,
Несамовито-праве позитивне.
Мене хвилює відповідь оця,
На те питання, що завжди несите.
У вічних тем немає розриття.
Зі сцени тільки їх оголосити.
Іде вистава, а за ним – життя?
І в кого з них спитати чи просити?
У кого сенс правдивого буття,
У кого рай правічного сумління?
Іде вистава у рядках життя.
В устах завіси – сонячне проміння.
1 все д1йде лог1чного к1нця
© Copyright: Леся Свиченко, 2010
Свидетельство о публикации №110080904210
Свидетельство о публикации №110080904210
Рецензии