Будинки в тельняшках запалених в1кон
Із чаяк регочуть і люблять чефір.
Антени їх маківок чорні по лікоть,
Бо п'ють серед ночі горячий ефір.
У мене під ліжком п'ять книжок в коробках.
Кому я надія і хто мене з'їсть?
Машини на вулицях киснуть у пробках:
В ніхто поспішають, в нікуди у зміст.
Будинки в тельняшках запалених вікон,
Засипані вітром, зпаковані в дощ.
Не поспішання у тремкоті літер.
У світлу надію осяяних площ.
Свидетельство о публикации №110080904171