мого липня самотність
в лабіринтах спекотного літа
відшукала ту зливу,
що подихом неба пройшла,
відізвалася громом,
жовтим квітом кульбаби прошитим,
і в загублену тінь
мого серця, як порох, лягла.
жароспечена мить
не зуміла з калюжі напитись,
де у відблисках райдуг
схилився самотній ліхтар...
знову сам, знову сум -
може яблука встигнуть налитись
для спасіння мого,
як під стріху вернусь твоїх хмар?
фіолетом
фіалок
фантазії
квітнуть ранково,
і зозуля по Спасу
свої черевички знайде...
і самотність моя
пропаде, як видіння, раптово...
тільки де ще той Спас,
і моя ти, спасителько, де?
© Vasyl R, 29-07-2007
лабiринт спасiння
© Copyright: Василь Роман 2, 2010
Свидетельство о публикации №110080705321
Свидетельство о публикации №110080705321
Рецензии
добра зацність до писання, і відчування
а от ф-ф-ф - ціком заве загравання, приліплене за-для похизуватисьякі фіалки-липень
Иван Славко 23.12.2010 18:41 • Заявить о нарушении
а от ф-ф-ф - ціком заве загравання, приліплене за-для похизуватисьякі фіалки-липень
Иван Славко 23.12.2010 18:41 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.