Доторки тіла, рук і надія
Гріли завжди мою душу,
Я відчуваю, що можу сказати,
Я відчуваю, що мушу.
Найголовнішим проявом ніжності
Завжди вважала Я руки,
Так, саме долоні казали мені
Все про довір’я або про розлуки.
Ще надзвичайно все розумію
Дивлячись в очі людскії.
Там пропливає душа солов’їна,
А може вогник диявольський тліє.
Та не завжди все-то так просто
Часом не виявиш ясно,
Що у людини камінь на серці,
Бо все це ховається вчасно.
руки
© Copyright: Машка Федорова, 2010
Свидетельство о публикации №110080600846
Свидетельство о публикации №110080600846
Рецензии
