Впечатления от прочтения стихов одного из авторов

Константин Кравченко
На мові рідній я пишу вірші.
Хай не такі співучі,
                як в Сосюри,
Зате, я мов Герой,
                через тортури
Несу Тарасів заповіт в душі !
Барвисто я малюю тут любов
                (чи-то кохання)-
головне від серця,
Що тьохкає як пташка в підреберце.
По жилах гонячи гарячу кров.
А ось Вам вірш про бідне дитинча,
Що в смітнику на їжу щось шукає.
Що з нею стане
      (в решті - решт)
                не знаю.
Я ж - Патріот !
Все інше - маячня...
Абиж-то хтось,
            не з бога,
                а з душі
Притис до серця бідную дитину,
Узяв її до себе у родину...
А я, лише, пишу собі вірші.

жовтень 2009 р.


© Copyright: Константин Кравченко, 2010
Свидетельство о публикации №110080607521
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Константин Кравченко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Константин Кравченко