Дивлюсь я на землю думку гадаю...

 Дивлюсь я на землю і думку гадаю,
 Засіять би маком...-  " відбивби ", я знаю,
 Аренду землі і мито зарплати,
 Пенсійний податок...- хватилоб і хати.

      Робочим платив би, щоб жили як люди,
      Як слуги народні, а може ще буде???
      Собі залишив би все те що лишилось
      До вік панував би й нічого б не снилось.

Куди ж мені діти станки трубогибні,
Токарні, сверлильні, вальцові й загибні?
А серце...???- а душу,звичай воробництва,
Я з цим народився, я з цим із дитинства.

      Піду я до церкви, там стану й заплачу,
      Що я, Тебе Ненько до вік не побачу:
      Квітучу, щасливу, високу до неба
      Без цього мені, вже нічого не треба...


Рецензии