Kроки
Можливі інші почуття...
А я не можу, чи не смію,
Чи вже не маю вороття.
На кронах сніг, немов на скронях,
Бруньки поснули до весни.
Прогляне сонце - зимній сонях -
З холодним подивом на них.
І стане знахідкою втрата,
Думками визріють чуття...
Рахую кроки, наче крапки,
У довгій повісті життя...
Свидетельство о публикации №110080500760