Прозорим стиглим
виноградом
із-під вій рясних
горять на сонці
твої очі.
Я кісточки розкусую
у них.
А ти поцілунками
мочки вух моїх
лоскочиш
і щось уривчасто
шепочеш.
В обіймах
торкаюсь тебе
ребрами.
Твій
найтонкіший нерв
вривається
у моє небо
несподівано спрямовано.
Стукає воно...
Червоне із горла
і вщент
розбита пляшка
порожня. Я -
струна
натягнута
під твою музику.
Оголена танцюю
розпусною для тебе
музою
у цей момент
усамітнення від
не нашого
з тобою життя. (05.08.2010)
Усамiтнення вiд не нашого
© Copyright: Оксана Мосенцева, 2010
Свидетельство о публикации №110080507178
Свидетельство о публикации №110080507178
Рецензии
Прозорим стиглим
виноградом
із-під вій рясних
горять на сонці
твої очі.
Я кісточки розкусую
у них.
- поверьте мне, это гениальные строки.
Вы же знаете, я никогда не промолчу, если чувствую, что разделяю высокое :)
Костинский Андрей 08.08.2010 22:53 • Заявить о нарушении
виноградом
із-під вій рясних
горять на сонці
твої очі.
Я кісточки розкусую
у них.
- поверьте мне, это гениальные строки.
Вы же знаете, я никогда не промолчу, если чувствую, что разделяю высокое :)
Костинский Андрей 08.08.2010 22:53 • Заявить о нарушении
))) дякую, Андрію.
в той момент, коли писала, дійсно їла виноград )))).
а ось якого кольору - зеленого чи синього - це вже для кожного свій вибір ).
Оксана Мосенцева 08.08.2010 23:01 Заявить о нарушении
в той момент, коли писала, дійсно їла виноград )))).
а ось якого кольору - зеленого чи синього - це вже для кожного свій вибір ).
Оксана Мосенцева 08.08.2010 23:01 Заявить о нарушении