пофіг.вже занадто пофіг.
вибила шибки, зламала двері.
я зайшла, а там - порожня постіль,
а б знайшла, та там відсутня стеля.
я б на скелю...вдерлась без страховки.
та повзти тихенько так по дротах...
намертво вціплюсь.бо зовсім скоро
я зірвусь. секунди у польоті.
я й сама себе впізнала складно.
але все ж,ні краплі не жалкую.
все, що я тоді переламала
легко піддається коректурам.
тільки не дивись мені у вічі.
я все та ж , хоча уже інакша.
зазирнеш мені у саму душу.
тільки вже нічого не побачиш.
і нічого дивного,бо стерла.
будь-які сліди в собі спалила .
я все та ж . ще досі тлію.
але ти цього вже не помітиш.
ти не знатимеш. моїм словам повіриш.,
що тебе списала,як чужого.
і мені так буде спокійніше.
думай, що тепер в моєму чорному.
В моему чорному
© Copyright: Нася Хэпи, 2010
Свидетельство о публикации №110080500313
Свидетельство о публикации №110080500313
Рецензии