Прийшла година
Він думав що ніхто за ним не спостерігав.
Не так же в цім світі люди і поводяться! –
Кожен хоче зберігати свого сусіда! Себе ж
ніяк не вміє впізнавати. Отож любо знати:
Як чужі горіхи – не по прозьбі, рахувати!..
А ти ж усе робив не дуже чесно та яскраво.
По твоїй білявій голові, лиш ти мав право
користуватися майном громади. – Ти був:
“Пастух”, а всі другі – то вівці твоєї отари...
Направді, ти був вовк. А твої думи, хмари!
Прийшла ж година й тебе поклали на віса.
А ти ж легенький так, що ніякої ваги маєш!
Твій розум затупилий. Ти ж цього не знаєш!
Чого ти хочеш від людей, як щось бажаєш?
– Для мене, ти ж навіть сам себе не знаєш...
Хочеш Пастиром стояти, на сеймі виступати.
Та знай собіж, у грі других не добре грати!
А тим більше, на чужім полі якось панувати.
Що ти вже думав дім молитовний запродати,
Та й хатинку собі купити,,, – Щоби заспати?..
Біда іде просто рядом із нами.
Не шукаймо її за якимись чужими
– вже пониженими, тинами!..
08/04/2010
Свидетельство о публикации №110080406042